Відгуки

Ви можете додати власний відгук про семінар, а також прочитати відгуки інших семінаристів.

Написати новий відгук

 
 
 
 
 
 
 
Поля позначені * є обовʼязковими.
Ваша E-mail адреса буде схована.
Задля безпеки ми зберігаємо IP адресу 54.226.172.30.
Ваш відгук стане видимим тільки після нашого підтвердження.
Ми зберігаємо право редагувати, видаляти, або не публікувати відгуки.
92 entries.
Нина from Днепроперовск додано Грудень 15, 2017:
Дорогой наш Владимир Иванович,сердечно благодарю Вам за то,что Вы есть у нас.Наш дорогой бесценный наставник и учитель,наш целитель.Вы нас учили как жить правильно,Вы помагали людям,Вы отдавали нам свою любовь и тепло.Но кто же посмел так жестоко Вас обидеть?Я только сегодня узнала о случившемся горе,Вы не поверите,я рыдала на весь дом.За Вас болеют все семинаристы,за Вас переживает вся Украина.Хочу обратиться к сыну Вове:Подумай хорошо,опомнись кого ты обидел-это твой отец,который жизнь тебе дал,учил тебя жизни.А ты, так жестоко поступил с ним.Ты маму не слушай,ты уже взрослый,и в эту трудную минуту ,ты должен быть рядом с ним,и только твоя поддержка ему нужна.Вся Украина переживает это горе-а ты?Валентина Дмитриевна,теперь обращаюсь к Вам.Что Вы делаете?Вы же нам читали,рассказывали,а мы все внимательно слушали.А жизнь как бумеранг.ОПОМНИТЕСЬ!!!!! БОГ Вас накажет жестоко за обиду нашего доброго и всеми дорогого нами учителя.Я думаю,что наши семинаристы меня поддержат.Владимир Иванович,терпения Вам,удачи, сил и здоровья.Мы Вас все любим,мы с Вами,и будем с Вами стоять до последнего.Потому-что нас много,и мы сила.И я надеюсь и верю,что наши любимые семинары будут продолжаться,и все мы встретимся на семинаре.Терпения Вам наш дорогой!!!!!
Наташа from Крим додано Грудень 15, 2017:
Всегда с благодарностью вспоминаю Владимира Ивановича за те знания законов жизни ( Законів Всесвіту), которые мы узнавали на семинарах. Это помогает строить и семейные отношения, и, не скрою, в бизнесе с помощью этой информации, легче разруливать ситуации. Недавно позвонила к Владимиру Ивановичу, чтобы узнать о декабрьском семинаре, спросила как поживаете? И поступил ответ: "Та поживаю... у машины" Эти слова меня ввели в ступор. Посмотрела страничку отзывов на сайте. Понять данную ситуацию, которая произошла в жизни Владимира Ивановича не возможно, а принять вообще нельзя. Почему в машине? А как же Центр? Ведь нам говорила Валентина Дмитриевна, что это и наш дом, что мы можем приезжать сюда. Из-за того, что выгнали Владимира Ивановича и нас, семинаристов, сделали бездомными!!! Еще меня поразило то, что не так уж много семинаристов откликнулись и написали свое отношение к данным событиям. Даже не к тому, что произошло между мужем и женой, как многие говорят: "поссорились - помирятся", а в общем. Человеческая поддержка Владимиру Ивановичу проявится или как, СЕМИНАРИСТЫ?!
Оля from Москва додано Грудень 15, 2017:
Дорогой Владимир Иванович! Желаю Вам наиболее благоприятного выхода из сложившейся ситуации. Здоровья Вам и удачи! Очень жаль, что семинаров больше не будет. Они очень нужны. Я бы хотела, чтобы некоторые мои друзья имели возможно приехать на семинар. Спасибо Вам и Валентине Дмитриевне за ту помощь и поддержку, которую Вы мне оказали. Очень хотелось бы, чтобы Вы помирились.
Надежда from Горловка додано Грудень 14, 2017:
Дорогой Володимир Иванович, Всей семьей мы благодарны, что вы сделали для нашей семьи! Такого человека как вы мы еще не встречали! Мы все очень надеемся, что Валентина Дмитриевна одумается, перестанет настраивать против вас детей и и вернет вам центр для проведения семинаров! Семинары были созданы для людей и было бы так плохо их закончить! Желаем вам сил и крепкого мужского здоровья!
Нина from Днипро додано Грудень 13, 2017:
Давно не была на сайте Холошни, но вчера столкнулась с такой бредовой ситуацией, не поверите своим глазам, когда читала отзывы. Даже трудно представить, что в зимнее время человека оставили без жилья! Это даже не в какие юридические нормы не вкладывается, не говоря уже о человеческих, семейных ценностях, о заповедях почитать отца своего и мать свою.Но в данной ситуации от Отца ОТКАЗАЛИСЬ , под диктовку матери. Как же так! Дорогой Владимир Иванович, держитесь!!! Хочется думать, что тепло Вашей души, которое Вы передавали тысячам людей на семинарах, будут поддержкой Вам в данное время, т.е. будет обратка. Ребята - семинаристы, давайте вспомним как учил Владимир Иванович: "Тримайтеся разом, в цьому ваша сила, та підтримка. Зателефонуйте людині, може це й буде те спасіння для неї." Я уверена, что сейчас, самое малое, что мы можем сделать, хотя бы написать отзыв о сложившейся ситуации, о своих ощущениях после семинаров, позвонить Владимиру Ивановичу. Усім, усім, усім здоров'я.
Витя Луганский додано Грудень 12, 2017:
Всем доброго здоровья ! Обращусь сразу к Володе , сыну уважаемого Владимира Ивановича , Володя , годы молодые , понимаю , думать самому не когда , да я так понимаю и не чем , слушая маму , не знаю , что она могла вдуть в твои уши такого , что бы ты волком смотрел на отца , родного батю , батька многим семинаристам , Батю с большой буквы ! Я точно тебе скажу , ЭТО ОЧЕНЬ ПЛОХО ! Не признание отца сыном , плохо , наверняка папа об этом говорил когда то , всё что есть у тебя в этой жизни , это благодаря папе ! Что ты можешь в этой жизни ? Осознание и осмысливание придёт , да может быть поздно ! Валентина Дмитриевна , просто нет слов , что могло произойти с тобой ? Чтоб Ивановича выгнать с дому , с центра ,разбить , разрушить такого человека изнутри , настрополить против него родного сына , извиняюсь это пи...ц ! А как же карма , прощение , сама ведь читала лекции , центр тебе то зачем , вещи Ивановича ? Слов нет , одни выражения остались ! Владимир Иванович , семинаристы с вами , поможем , поддержим чем сможем ! За базар отвечаю !))) Доброго здоровья!
Андрій from Київ додано Грудень 12, 2017:
Дякую, Івановичу і семінаристам. Семінар з'являється в житті людини рівно тоді коли він потрібен найбільше, як і після нього з'являються важливі люди і події. Дуже сумно якщо люди, які потребують цього зараз втратять таку можливість. Я далекий від дружини Івановича і його сина, але попрошу не забирайте в людей таку можливість і в Івановича справу його життя. Пробачити чи знайти вихід можна завжди. Дякую
Ира from Донецк додано Грудень 12, 2017:
Последнее, что можно сделать - это отвернуться сыну от отца. Володя, скинь всю наносную шелуху и подумай, что все что у тебя есть заработано отцом, а отец на улице. Помню на семинаре Валентина Дмитриевна читала нам лекции и про карму и про то, что все возвращается, и про то, как надо прощать. А сама что делает сейчас? Отписала себе центр, который Иваныч отстроил для семинаров, выгнала Иваныча на улицу... ну разве это все не вернётся? Семинаристы, давайте поддержим нашего учителя! Когда нам надо мы его под земли достанем, а когда человек в беде, то надо нам объединиться, а не по углам разбегаться.
Наталя додано Грудень 12, 2017:
Шановний Володимир Іванович. Щиро дякую Вам за те, що Ви є у нас. Наш вчитель, наш наставник, наш цілитель!!! Щиро дякую Вам, що Ви допомогли мені повірити в себе. Я здорова, Я красива, Я щаслива, Я люблю, Я хочу, Я можу, Я знаю! Ці слова допомагають мені йти вперед і не боятися життєвих перешкод. Ви навчили мене отримувати та віддавати любов, за що безмежно я Вам вдячна. Бог наділив Вас неземним даром, яким Ви ділитесь із нами. Дякуємо Вам за Ваш дар, силу, терпіння та любов. Володимир Іванович бажаємо Вам чоловічого здоров'я, щастя, наснаги, довголіття, натхнення до Вашої справи та всіх земних благ. З повагою Наталя.
Світодар додано Грудень 11, 2017:
Доброго здоров'ячка шановний Володимире Івановичу! Дякую за семінари, за розуміння і підтримку. Після проходження семінарів набагато краще себе почуваєш. Семінари дуже допомагають: після проходження семінарів зникли проблеми зі здоров'ям, краще почуваюся, краще вчуся, хочеться жити, любити, творити! Дякую Вам, Володимире Івановичу, хочу приїхати знову на семінари. Бажаю Вам, Володимире Івановичу, міцного здоров'я, щастя, довголіття, багатства. З любов'ю, повагою і найкращими побажаннями, Світодар
Оксана Бігдай додано Грудень 11, 2017:
Доброго здоров'ячка шановний Володимире Івановичу! Дякую за семінари, за розуміння і підтримку. Дякую за науку. Дякуючи семінарам у нас міцна сім'я, гарна робота, мені семінари дуже допомагають: після проходження семінарів набагато краще себе почуваєш, ніби народжуєшся знову ще кращим, розумнішим, зникли проблеми зі здоров'ям, високим тиском, зникли приступи вегето-судинної дистонії. Семінари рятують від сімейних негараздів, змінююсь я і світ навколо змінюється на краще. Дякую Вам, Володимире Івановичу, з нетерпінням чекаю п'ятого рівня. Бажаю Вам, Володимире Івановичу, міцного здоров'я, щастя, довголіття, багатства. З любов'ю, повагою і найкращими побажаннями, Оксана Бігдай
Анастасія from Київ додано Грудень 11, 2017:
Доброго здоров‘я Вам, Володимире Івановичу! Велика дяка Вам за Вашу працю, за вашу допомогу людям у будь-який час! Моя родина і я особисто вдячні долі за зустріч і знайомство з такою доброю, щирою і щедрою людиною як Ви! Будь ласка, не залишайте вашої справи! Темні та тяжкі часи минають, а знання, якими ви ділитесь з людьми, залишаються! Ці знання, ця інформація вже змінила та покращила життя тисяч людей! Ці знання творять дива та великі добрі справи! Я завжди згадую Вас добрими словами і бажаю Вам доброго чоловічого здоров‘я! Дякую Вам!
Євгеній Довгополий from Київ додано Грудень 11, 2017:
Доброго здоров‘я‼️Світ дуже швидко змінюється ззовні! Проте, всередині людина майже не змінилась за останні роки, і це призводить до все більшого зубожіння, АЛЕ‼️Ще є Люди, які не дозволяють деградувати та більше того - розкривають та показують, а ще й навчають на практиці якою може і повинна бути людина!!! Кажу за себе та свій досвід - це дійсно реальний та практичний досвід, який «розгортається» ще впродовж багатьох років. Щира подяка Володимере Івановичу‼️ Бажаю міцного здоров‘я та невиправного оптимізму, і бажання віддавати людям!!! Ми того реально потребуємо!!! Вірю, що смуга знову буде білою і рух - вздовж по ній🙌🙌🙌‼️‼️‼️
Тетяна from Київ додано Грудень 11, 2017:
УСІМ, УСІМ, УСІМ!!! ДОБРОГО ЗДОРОВ'Я!!! Семінар 2013 рік січень Таня (валянки). Це був мій перший семінар, та він мене навчив бути не тільки сильною, а ще і взнати, що я маю такі надможливості, які тепер мені дають можливість, при любих життєвих обставинах, ніколи не опускати руки, завжди знаходити вихід! Дякую Вам Володимир Іванович!!! Ви зробили нас семенарістів надзвичайними людьми!!! Дуже шкода, що так все творапилось в Вашій сім'ї, та вихід завжди є!!! А Валентині Дмитрівні я скажу словами великої поетеси Зінаїди Гіппіус. И мы простим, и Бог простит. Мы жаждем мести от незнанья. Но злое дело – воздаянье Само в себе, таясь, таит. И путь наш чист, и долг наш прост: Не надо мстить. Не нам отмщенье. Змея сама, свернувши звенья, В свой собственный вопьется хвост. Простим и мы, и Бог простит, Но грех прощения не знает, Он для себя – себя хранит, Своею кровью кровь смывает, Себя вовеки не прощает – Хоть мы простим, и Бог простит! Одумайтесь!!! А ми ПРОБАЧИМО....
Лена Ковтун додано Грудень 9, 2017:
На семінарі у Володимира Івановича Холошні я була вперше у лютому 2001 року. А також, шестеро людей нашої родини побували на семінарах у Івановича. Так між собою називают семінаристи Холошню. Бо те людяне, тепле ставлення, яке ми відчуваємо, шукаючи порятунку чи від фізичного, чи від душевного болю у Володимира Івановича, дозволяє нам принести і свій біль, і свою радість як в коло вірних друзів. Але ж, спілкування останніми днями з Володимирем Івановичем доводить, яку гіркоту і біль переживає він від зради своїх синів та дружини. Ніяки "вчинки" і ніякі "образи" не можуть справдити той факт, що Володимиру Івановичу зі всіх статків, які він фактично заробив для родини, не має де в теплі переночувати чи відпочити після медичних процедур (ми ж знаємо, які важкі операції він переніс), та в решті-решт почути підтримку від своїх синів, яким він дав і навчання у вузах, і житло, і автівки (ми ж цьому свідки). Я хочу звернутись до жінки Володимира Івановича з питанням: з лекцій, які ми чули з вуст Валентини Дмитровни перед режимом "свіча", що все треба пробачать, треба не залишать чорноту в душі. Так ви таки запалили свічу і для себе? Може ви пригадаєте мої слова при прощанні після семінару у Коктебелі у 2013р. Я сказала: "Бережіть Вашого і нашого БАТЬКА", на що ви мені відповіли: "Та й ви бережіть". Так от, я не пам’ятаю, щоб від семінаристів війшла така ситуація для Володимира Івановича, щоб лишили даху над головою, їжі, родинного затишку (те, що дає дружина). Та й саме запитать, що можна зробити з мізками дев’ятнадцятирічного рідного сина Володимира Івановича, щоб той по-вовчому "з’їдав" морально сімидесятирічного ТАТА? (А саме слово ТА-ТА у слов’ян означає той, хто переводить зі сходинки на сходинку). Ось і оціни, Володимир Володимирович, на яку сходинку (дякуючи татові) ти піднявся. І чи не боляче тобі зараз падати (морально, звичайно) в очах тих людей, які знають тебе від трьох років дитинства. Згадуй честь і гідність сина за літнього батька. Ось такі мох слова від душі і з повагою до почуттів інших.
Ніна from Донецьк додано Грудень 9, 2017:
Прочитала в інтернеті про сьогоднішню участь Володимира Івановича Холошні. Валентина Дмитрівна, що ти робишь? Схаменись! Це ж твій чоловік, батько вашого сина... Чи можна так робити? Ви ж нас, семінаристів, вчили добру, не робити пакостей. А що ж ти робишь? Вигнала чоловіка з дому, настроїла проти нього дітей, яких він виховував. Я кажу про Віталіка, якого він вирастив і вихував з трьох рочків. А Вована. Володимир Іванович бігав йому за памперсами та молоком, любить сина безмірно. Чи можна таке забути? Я прошу тебе, схаменись! Живи з ким вирішила, але ж і йому треба десь жити. Мало того, що людина залишилася в такому стані на вулиці, та щей роздягнена, бо ви ж йому навіть теплих речей не дали. А це вже злочин! На дворі зима. Людина може загинути від переохолодження... Схаменись! Хлопці! Дуже прошу, підтримайте свого батька! Ніна Воронова, семінаристка, м. Донецьк.
Олександра from Київ додано Грудень 9, 2017:
Люди добрі, що ж це коїться? Я коли приїхала на семінар, то гроші завжди збирала Валентина Дмитрівна, всі гроші з людей вона забирала і їй все мало. Аж цікаво скільки ж їй потрібно, щоб вистачило? Дуже боляче за Володимира Івановича, що він втрапив у таку халепу. Здається тут без чарів не обійшлось, бо іншої відповіді в мене немає, чому вона змогла так себе повести. Володимир Іванович, бажаю Вам здоров'я чоловічого, сили, щоб з усім справитися і любові Вашого сина Володимира, щоб він одумався і зрозумів, що не можна так з батьком...
Надя from Донецк додано Грудень 8, 2017:
доброго здоровья Вам, дорогой Владимир Иванович! хочу поблагодарить Вас за все то Добро и Свет которые появились в моей жизни благодаря Вам и Вашим Семинарам! Вы дали мне здоровье, знания, свободу, смысл и радость жизни! Не знаю где бы я сей час была, если бы я не встретила Вас. вся та информация и Знания которые я получила на Ваших Семинарах составили прочный фундамент на котором базируется все светлое, доброе и хорошее, что я имею сейчас в своей жизни! мне посчастливилось попасть первый раз на Семинар, еще в Каховке. и тогда Валентина Дмитриевна была Вашей ближайшей помощницей. просто не могу поверить в то, что сейчас происходит! как такое вообще возможно? Я от всей души желаю Вам душевных и физических сил, здоровья, стойкости и мужества! а также желаю, чтобы Ваши близкие скорее образумились и Ваша семья воссоединилась! ведь Вы, как я помню, всегда нам говорили, что семья - это главное. и Вы, Человек который сделал столько Добра не только для членов своей семьи, но и для тысячи простых людей, как никто другой заслуживаете крепкую благополучную семью! Вы также очень нужны своим семинаристам, своему городу и своей стране! ведь если не Вы, то кто тогда укажет людям Путь, следуя которому они помогут вывести страну из того, во что она погружается сейчас? очень хочется верить в то, что, как и бывает всегда, Любовь и здравый смысл восторжествуют, Ваши близкие прозреют и вернут Вам все, чего они Вас лишили! Вы только держитесь!
Юля from Донецьк додано Грудень 8, 2017:
Я шокована інформацією про те, що Володимир Іванович наразі залишився без домівки і без доступу в семінарський центр! Звертаюсь до його родини - дружини і синам: як ви залишили рідну вам людину без родинної підтримки у важкий для нього час?! Як ви залишили його без домівки?! Як ви могли відібрати у нього Центр, який уособлює діло всього його життя, який будувався з допомогою семінаристів і для допомоги тисячам людей?! Пам'ятаю лекції Валентини Дмитрівни про прощення та підтримку один одного, а своїми діями ви робите зовсім інше, показуючи приклад безсердечності та безпорядності! Коли Володимир Іванович мав матеріальне благополуччя, то він був вам потрібен, а коли він хворіє і потребує допомоги і насамперед родинної підтримки і заботи, то ви від нього відмовляєтесь та ще й відбираєте останнє!!! Володимир Іванович, мені несила бачити, як ваша родина зраджує вас!!! Ви сильна людина, ви вольова людина, ви вчили нас любити людей, працювати Душею, і я Вам завжди буду вдячна за це! І в цей важкий для Вас період я допоможу чим зможу. Тільки тримайтеся, будь ласка!!!
Катя Зиборова from Киев додано Грудень 7, 2017:
Доброго здоровья! Владимир Иванович, я Вам благодарна за семью, за деток и за все что вы делаете для нас! Мы Вас очень сильно любим и ценем! Очень жаль, что сейчас мы остались без семинаров , этой поддержки нам очень не хватает! Очень не легкие испытания вам прешлось преодолеть в жизни, и вот жизнь вам подготовила ещё испытаний! Держитесь!!!!! Мы всеми мыслями и молитвами с Вами!!!!!!! А Валентине Дмитриевне , хочется сказать и спросить — « Что вы вообще делателе!? Где жизненные ценности? Что происходим с Вами? Как Вы могли так поступить?» И хочется обратиться к сыну Владимиру : — « Задумайся! Ты как никто, сейчас нужен отцу, твоя поддержка и внимание! Нужно думать своей головой, а не так как учит Мама, ты уже взрослый!»